Навігація

 

30.06.2017

КІЦМАНСЬКИЙ ЛІС: ДУБОВЕ ПРОТИСТОЯННЯ

Стаття надрукована в газета «Буковина» 19 травня 2017 року

Конфліктна ситуація довкола рубок лісу у Кіцманському районі Буковини засвідчила неспроможність місцевої виконавчої влади і органів місцевого самоврядування виконувати вимоги закону і ефективно розпоряджатися природними ресурсами на користь області та територіальних громад.

Історія з вирубкою придорожніх дерев у Кіцманському лісі, про яку через гучні мітинги громадськості чула вже мало не вся країна, зупинена на півдорозі. Ніхто не знає, чим увінчати розпалений скандал. Сатисфакції ще не отримала жодна з його сторін.

Виступи активістів змусили лісівників анулювати лісорубний квиток на рубку обіч польової дороги для її розчищення. Але жертовний камінь конфлікту досі порожній. Покласти на нього голову когось з тих, хто підняв сокиру на дуби і буки, поки не вдається ні активістам Кіцманя, ані членам новітніх політичних сил з іноземними керманичами, що, мітингуючи у Києві під Держлісагентством, підняли конфлікт у Кіцмані на своїх прапорах і гаслах. Адже навіть для самосуду і лінчування лісівників, а такі заклики вже лунають в блогах і соцмережах, потрібні якісь загальноприйнятні докази їхньої вини (живемо ж у центрі Європи!), а не тільки розпалена до межі громадська думка, амбіції заїжджих політиків та прагнення місцевих політиканів на хвилі галасу засвітитися у центрі загальної уваги. Он Донбас вже добре знає ціну таким виступам.

Проте вирішувати конфлікт у правовому полі його ініціатори не збираються. Запевняння правоохоронців, що тут нема правопорушень, а тим більше складу злочину, їх не влаштовують. «Нам ця дорога, заради якої рубали дуби, не потрібна. Ми знаємо, що рубка у нашому лісі була незаконною, когось за неї треба покарати», – переконана активістка Оксана Горошова.

Своє вагоме слово зобов’язана сказати місцева влада і розставити нарешті усі крапки над «і». Але правовий нігілізм органів влади, особливо місцевого самоврядування, та їхнє прагнення відсторонитися від вирішення конфліктів – проблема не тільки Буковини. Бо правди не приховати: голова Кіцманської міської ради Сергій Булега з самого початку знав про наміри лісівників проводити рубку у Кіцманському лісі. Якби він вчасно втрутився у ситуацію, збурення громадськості взагалі б не було, дуби і граби стояли б далі обіч знищеної лісом польової дороги, про відновлення якої той самий Сергій Булега та місцеві депутати самі мали б давно потурбуватися.

Пейзаж з лісозавалом

Готуючись до весняно-польових робіт, 2-го лютого цього року місцева агрофірма «Оршівська» офіційно звернулася з вимогою до суміжного землекористувача, Чернівецького лісгоспу, забрати старі дерева з краю лісового масиву, який захарастив дорогу загального користування, що відбивала землі лісогосподарського призначення від ріллі. Спецтехніка, приватні авто пішли просто полями, які агрофірма орендує. Проти переносу дороги за рахунок приватних сільгоспугідь виступили, зрозуміло, місцеві селяни – їхні власники. Під нову трасу довелося б віддати 10 гектарів чорнозему.

Картину, зазначену спеціалістами лісгоспу ще у лютому, можна побачити і зараз: дорога заросла чагарником, дерева нахилилися на неї, створюючи потенційно аварійні ситуації, а окремі впали на проїжджу частину. Добре, що ніхто не постраждав.

Тож лісівники визнали за необхідне забрати їх крайній ряд. Але перед тим, як виписувати лісорубний квиток, 10 лютого направили листа Сергію Булезі, голові Кіцманської міськради, в адміністративних межах якої проходить зазначена дорога, з проханням надати спеціаліста для комісійного обстеження ділянки, призначеної у рубку.

«У нас заведено запрошувати на заплановані рубки представників місцевої ради. Зазвичай приходять землевпорядники. Досі жодних проблем не виникало. Торік ми без будь-яких скандалів розчищали цю саму дорогу з протилежного боку, від села Суховерхів», – каже головний лісничий Чернівецького лісгоспу Вадим Скакун.

«Я відмовився брати участь в обстежені лісу, бо лісівники збиралися загрібати жар моїми руками», – туманно пояснював перегодом свою позицію Сергій Булега обуреним мешканцям Кіцманя, які поставили питання руба: чому місцева влада допустила цей конфлікт? Аж 4 квітня, коли на вимогу громадськості у справу вже втрутилися правоохоронці, Чернівецький лісгосп отримав лист (датований, до речі, 28 лютого) за підписом голови Кіцманської міскради С.Б. Булеги: «Для обстеження дороги вам треба звернутися у відділ Держгеокадастру Кіцманської РДА».

Такого відділу в райдержадміністрації не існує. Керівництво Кіцманської РДА також намагається відсторонитися від проблеми, навіть ціною відвертої брехні, запевняючи громадськість, що за скандальну рубку відповідають земельники з Держгеокадастру. «Прикро, що у райдержадміністрації не знають законів і своїх обов’язків, – зазначає Наталія Петракович, начальник Кіцманського райвідділу головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області. – Державні лісгоспи є користувачами лісових ресурсів. А розпорядниками земель лісогосподарського призначення від імені їх конституційного власника – народу України є обласні держадміністрації».

Тож, за виконавчою вертикаллю, ніхто не знімав обов’язків з Кіцманської РДА забезпечити належне використання лісогосподарських земель для економічного розвитку району та наповнення місцевих бюджетів.

Лише розмовами справу не зрушити

Але влада багатої на ліси Буковини ніколи не цікавилася економікою лісокористування. У владних структурах усіх гілок і рівнів відсутні спеціалісти, які мають хоча б загальну уяву про це важливе питання. Здавалося б, виступи кіцманських активістів на тлі децентралізації влади та реформи місцевого самоврядування змусять Кіцманську міськраду та РДА зайнятися нарешті лісовою економікою. Для початку, скажімо, залучити незалежних експертів і без істерики з’ясувати обсяги вилученої з рубок ділової та дров’яної деревини – загалом по району та конкретно зі скандальної лісової ділянки у Кіцмансько-Суховерхівському лісі.

На жаль, переходити з популізму на конструктив влада не збирається. «Чернівецький лісгосп, який господарює в наших лісах, – це окрема територія. Лісівники нам не підпорядковані, вони роблять, що хочуть. На знак протесту ми перекриємо дороги. Іншого не дано», – кажуть перші особи Кіцманської РДА.

Заступник голови райдержадміністрації Юрій Косар, який відповідає за економіку і розвиток виробництва, переконаний, що усі проблеми – у юридичній реєстрації Чернівецького лісгоспу на сусідній Глибоччині, від чого, на його думку, Кіцманський район втрачає суттєві бюджетні відрахування. «Про це ми говоримо вже десять років», – каже посадовець.

«Ми відкриті до конструктивних спільних дій і давно заявили про готовність сприяти місцевій владі у створенні на базі Кіцманського лісництва самостійного лісогосподарського підприємства, – каже директор Чернівецького лісгоспу Олександр Тимофєєв. – Якщо відверто, нам це фінансово вигідно, оскільки місцеве лісництво дотаційне. Витрати на охорону і догляд за кіцманськими лісами, які є переважно оздоровчо-рекреаційними, значно перевищують доходи від їх експлуатації. А наше підприємство працює за госпрозрахунком. Усі лісогосподарські заходи проводимо за власні кошти, без залучення бюджетного фінансування».

Різницю в коштах для Кіцманя Чернівецький лісгосп (а його лісництва розташовані на території шести районів області) перекриває якраз з прибутків інших виробничих підрозділів, переважно Глибоцького району. В умовах усе більшого навантаження на місцеві бюджети фінансова альтруїстка Глибокої безоплатно спонсорувати Кіцмань виглядає дивно.

Так само без будь-яких правових та економічних розрахунків активісти та влада Кіцманя заявили про наміри передати усі ліси району в комунальну власність, а у Кіцманському лісі створити заказник. Знову, схоже, – за чужий рахунок і чужими руками.

Хто оплатить створення заповідника? «Ініціатива громадськості нашого району надати 850 гектарам Кіцмансько-Суховерхівського лісу статус заказника місцевого значення тривалий час залишається без відповіді. Вирішення цієї проблеми застопорилося в кабінетах чиновників, а столітні дуби і буки падають від бензопил лісівників», – заявляють активісти, вони ж депутати районної та міської ради, Орест Македон і Ігор Литвинюк.

У Кіцмані, схоже, думають, що хтось сторонній мусить створювати їм заказник. «За законом «Про природно-заповідний фонд», якраз ініціатор має взяти на себе підготовку пакету документів: виготовити землевпорядні матеріали, залучити науковців, експертів для обґрунтування зміни статусу об’єкту, подати його розгорнуту характеристику, врешті, зазначити джерела фінансування на утримання заказника», – каже не це Неллі Калашникова, начальник відділу ПЗФ Департаменту довкілля Чернівецької ОДА, демонструючи стоси переписки області з Міністерством природних ресурсів задля реалізації планів кіцманчан.

Ліси оздоровлення і рекреації – це не недоторкана дика природа, як дехто собі вважає. Вони потребують особливого догляду як місця дитячого відпочинку, масових відвідувань населенням. Сухостою, аварійних дерев там не може бути. Єдина можливість тримати ліс в порядку – вчасно проводити санітарні рубки. Тому розчищення дороги вздовж лісового масиву – серед першочергових завдань майбутнього заповідника. На всі ці заходи, включаючи охорону заповідної території від пожеж та незаконних рубок, потрібні гроші і немалі.

«Бюджет району, навіть разом з місцевими бюджетами Кіцманя і Суховерхова, не потягнуть фінансування заповідника, – каже Юрій Косар з РДА. – У нас і без того ухвалено 50 різноманітних програм, на реалізацію яких ми не можемо виділити ні копійки». Такої ж думки сільський голова Суховерхова Юрій Ткачук.

У зв’язку з вкрай напруженою суспільною ситуацією, лісівники, зупинивши конфліктну рубку освітлення дороги, готові хоч вже вважати Кіцманський ліс заказником і навіть припинити в районі усі санітарні рубки. Зрозуміло, під відповідальність місцевої влади та активістів.

Брати на себе відповідальність за стан лісових насаджень ніхто не хоче. Зате влада і активісти заявили, що хочуть контролювати рубки та рух деревини. На думку мера Кіцманя Сергія Булеги, потрібно створити робочу комісію із представників громадськості, яка буде погоджувати відведення в рубку кожного дерева та визначати вихід з нього ділової деревини. Без її дозволу, мовляв, жодний куб не може бути вивезений за межі району.

«Визначати сортиментну структуру лісоматеріалів і перевіряти об’єктивність даних лісовпорядкування повинні спеціалісти, – наголошує директор Чернівецького лісгоспу Олександр Тимофєєв. – Тому ми просимо владу, правоохоронців залучити нарешті незалежних експертів до перевірки конфліктної рубки освітлення дороги і розібратися по суті, без мітингових емоцій, у подальшому лісокористуванні на території Кіцманського району».

Громадська рада – за негайну розчистку дороги

Тим часом, на прохання активістів Кіцманя законність скандальної рубки у Кіцманському лісництві перевірила з виїздом на місце робоча комісія Громадської ради, що діє при Чернівецькому обласному управління лісового та мисливського господарства. «Вивчивши усі необхідні документи та матеріали, комісія дійшла висновку, що лісова ділянка відведена в рубку освітлення дороги згідно чинного законодавства. Порушень законодавства при видачі лісорубного квитка не виявлено», – зазначено у висновках комісії. «Чесно кажучи, лісівників разом з власником та балансоутримувачем тієї польової дороги варто було б покарати за те, що вони довели дорогу до такого жахливого стану, фактично до її знищення. А це не просто місце проїзду транспорту до навколишніх сіл. Вищевказана дорога є протипожежним розривом між сільськогосподарськими землями та лісом. Упорядкувати її вкрай необхідно», – зазначають громадські активісти.

За словами лісівників, у скандальному лісовому масиві уже було 6 випадків загоряння, навіть довелося викликати пожежні машини, які їхали полями.

Під час засідання Громадської ради активісти м. Кіцмань піднімали також питання об’єктивності визначення сортиментної структури за матеріалами відводу ділянки в рубку. «З’ясовано, що із заготовленої лісодеревини була отримана техсировина і дрова паливні дуба звичайного, граба, черешні. Сортиментна структура матеріалів лісозаготівлі не дає можливість виготовити з них пиловник та інші ділові сортименти», - йдеться у висновку Громадської ради.

Наразі розслідування фактів рубок в Кіцманському лісі перебуває на особистому контролі прокурора Кіцманської місцевої прокуратури Андрія Никифорука і начальника Кіцманського відділу поліції Віталія Гросу. Правоохоронці чекають висновків Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області.

«Нам нема чого приховувати ні від громадськості, ні від влади, екологів і правоохоронців, – наголошує в. о. начальника Чернівецького ОУЛМГ Роман Череватий. – Ми цілковито підтримуємо ініціативу активістів і територіальних громад Кіцманського району створити на базі місцевих лісів охоронну територію і сприятимемо прийняттю Чернівецькою обласною радою рішення про надання статусу заказника місцевого значення ділянкам держлісфонду Кіцманського лісництва ДП «Чернівецький лісгосп». Переконаний, що всі конфліктні ситуації з лісовими рубками потрібно вирішувати фахово, не забуваючи про екологічну, соціальну, а також економічну роль лісів для Карпатських областей та Україні загалом».

Світлана ІСАЧЕНКО

АРХІВ НОВИН