тел/факс (0372) 54-07-55


ЧЕРНІВЕЦЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ ЛІСОВОГО ТА МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


НОВИНИ ЛІСОВОГО ТА МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

18.10.2018

Селянські ліси повинні слугувати сільським громадам

З давніх-давен ліс був надійною опорою та джерелом існування людини. Перш за все – це деревина для зведення житла та паливо. А ще неоціненне різноманіття лікарських рослин, ягід і іншого зілля. Наші предки добре розуміли, яке зілля, ягоди та цвіт рослин вживати при тій чи іншій хворобі, бо тоді про аптеки не знали.

І в голодні роки ліс рятував людей: збирали гриби, ягоди; жолуді дуба та горішки бука перемелювали на жорнах, додавали трішки висівок, пекли коржі і таким чином рятувались від голоду.

З дерева виготовляли посуд і домашнє начиння: дерев’яні ложки, миски, діжки для муки, сухофруктів, бочки для капусти, огірків і бринзи, ночви та цебри, маслянки, черпаки, ківшики.

Для нинішнього покоління, може, це й дивно, але так жили до нас.

Дерев’яними були вози, ободи для коліс, кошики, плетені з лози щити для лозниць. Заможні ґазди мали шикарні меблі, стільці та гойдалки, виплетені з лози.

З дуплистих верб виготовляли зільниці, в яких замочували для прання одяг, пересипаючи його деревним попелом. То були прабабусі пральних машин.

Дьоготь, деревне вугілля для кузень, сода, дубильні речовини, різні смоли – це продукти переробки деревини та пнів.

На узліссях випасали худобу, заготовляли сіно. Восени громадили листя для утеплення жител та підстилки для худоби. Тому до лісу завжди було шанобливе ставлення, а до побережників та фештерів (лісової охорони) люди ставилися з повагою і першими віталися з ними. Без дозволу побережника не можна було зрубати навіть лозину для вудилища. В дощову погоду в’їзд у ліс був заборонений. Тепер інші часи…

Глибоцький держспецлісгосп АПК був створений 1974 року на базі лісів Глибоцького району і на той час називався Міжколгоспний лісгосп. Після утворення Герцаївського району відповідну частину лісів підпорядкували Герцаївському лісництву. Отже, площа масивів лісгоспу дещо зменшилась і тепер становить 3708 га. Загальний запас деревини – близько 8000 м куб. Основні породи: ялиця біла, дуб, ялина, бук. Ростуть також граб, вільха сіра та чорна, берест, береза та інші.

Так уже склалося, що колгоспні ліси були буферною зоною між населеними пунктами і лісами держлісфонду – тому їх треба було добре пильнувати. Ще одна проблема полягала в тому, що колгоспи на узліссях облаштовували літні табори для худоби та вівчарні. В дощову погоду худоба завдавала чималої шкоди лісовим культурам і насадженням, витоптуючи рослинність і ущільнюючи ґрунт. Це негативно позначилось на рості дерев і продуктивності насаджень. Ситуація покращилось тільки після розпаду колгоспів у 90-х роках минулого століття. Але наслідки такого господарювання залишились.

Нині в лісгоспі охороною лісів опікуються 29 фахівців з відповідною освітою. Щорічно заготовляють 3,5 тисячі м куб. ділової деревини та 8,1 тисячі м куб. дров. Кожного року висаджують лісові культури в межах 10-15 га. В повному обсязі проводяться освітлення та прочистки і рубки формування. За минулий рік населенню та установам соцкультпобуту реалізовано понад 7 тисяч м куб. дров. По пільгових цінах реалізують дрова учасникам АТО, Великої вітчизняної війни, інвалідам. Лісгосп регулярно виплачує працівникам зарплату, сплачує податки до всіх рівнів та внески до Пенсійного фонду.

В даний час для виготовлення посуду, возів та сільськогосподарського реманенту деревина не використовується. Її замінили пластмаса та метал. Але значимість лісу в житті людини не зменшується – і він слугує людям. У нинішній час парникового ефекту та великих викидів шкідливих речовин в атмосферу ЛІС – ЦЕ ФАБРИКА КИСНЮ, яку треба сумлінно доглядати.

 

Головний інженер Глибоцького держспецлісгоспу АПК

Ігор ГОРИН

Газета «Відродження», 4.10.2019