тел/факс (0372) 54-07-55


ЧЕРНІВЕЦЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ ЛІСОВОГО ТА МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


НОВИНИ ЛІСОВОГО ТА МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

05.06.2018

 

Борис ТОКАРЮК: «Завдяки вчасним і грамотним лісівничим заходам на місці сухостоїв зростають гарні молоді ліси»

Piccy.info - Free Image Hosting
Ідеально упорядкованою лісовою дорогою Чудейського лісництва охоче користуються мешканці довколишніх сіл. Їхати нею набагато краще, аніж дорогами загального значення. До того ж навкруги – неповторні краєвиди буковинського Передгір’я, коли обрій вигинається далекими синіми горами румунського боку Карпат, а стрункі соснові бори вздовж траси змінюють розкішні діброви, густі насадження молодих ялиць і буків.
Дорога веде до кількох рекреаційних майданчиків, які також упорядкували чудейські лісівники: біля двохсотлітніх дубів огородили територію, збудували альтанки, дитячі ігрові площадки, столи і лавиці зі зрубів, відвели місця для вогнищ.
Звідси починається зоологічний заповідник державного значення «Зубровиця». Сюди на відпочинок їдуть з усієї Буковини. «У вихідні дні стільки машин, наче щоразу святкуємо вихід на полонину, – каже лісничий Чудейського лісництва Борис Токарюк. – Бесідуємо з відпочивальниками, нагадуємо їм правила перебування у лісі, просимо не смітити, берегти ліс від вогню».
Біля «Трьох дубів» якраз відпочивала сім’я Паламарюків з Чудея.
«Часто навідуємося з дітьми у це затишне місце, спасибі за нього нашим лісівникам, – розповідає глава сім’ї Аврам Сільвестрович. – У нас з дружиною Аурікою 11 дітей, старші пороз’їжджалися. Я самий багато їздив, бачив багато країн. Але у нас найкраще. Наші ліси прекрасні».
Перевага – природному поновленню
Зараз справді любо-дорого пройтися чудейськими лісами. Проте років десять тому неочікувано звалилася на ліси, не лише сторожинецькі, справжня катастрофа – почала масово сохнути ялина. Через зміну клімату, тривалу бездощову спеку великі ділянки лісу на очах перетворювалися на сухостій, поширювались осередки короїдів, деревних хвороб.
«Перед нами постало нелегке завдання – у найкоротший термін відновити ліси, на місці уражених похідних ялинників висадити здорові мішані насадження хвойних і листяних порід, – розповідає Борис Токарюк. – Зруби заліснювали корінними для Сторожинецького краю лісовими культурами – ялицею, буком, дубом. Перевагу віддавали природному поновленню. Лісозаготівельні бригади нашого лісництва при проведенні рубок оберігали підріст. На лісосіках залишали поодинокі дуби, ялиці, буки як насінники для природного поновлення. Вже бачимо результати нашої роботи – ділянки зрубів, де був сухостій, вкривають зеленим килимом гарні молоді ліси».
Посеред підросту, окрім дерев-насінників, височіють дикі черешні, яблуні – лісівники оберігають лісові плодові дерева, які взимку дають поживу лісовим птахам.
На обході, де працюють майстер лісу Георгій Костянтинович Мікайлу, молоді насадження навіть огороджені невисоким парканом, щоб ніхто не пошкодив деревця, не завадив їм набирати силу зросту.
«Ліс потребує любові і поваги», – каже Георгій Костянтинович, який, здається, знає у своєму лісовому кварталі кожне дерево. Скрізь чистота, порядок, наведений ґаздівською рукою. Поважають Георгія Костянтиновича Мікайлу не тільки колеги-лісівники. Свого часу мешканці Красноїльська довірили йому очолювати селищну раду.
Сіянці зростають з джерельної води
«Але і при природному поновленні у зростаючих лісах потрібно постійно проводити лісівничі заходи, – розповідає лісничий Борис Токарюк. – Вчасно проводимо в молодняках рубки догляду. Щоб сформувати гарні ліси, у дубово-ялицево-букових насадженнях досаджуємо модрину, сосну, дугласію. Посадковий матеріал для заліснення зрубів і доповнення лісових культур вирощуємо з насіння у розсадниках нашого лісництва».
Щороку сотні тисяч сіянців дубу, а також туї, дугласії, модрини, навіть гінко зростають спочатку у теплицях, потім їх переносять у відкритий ґрунт, а коли підростуть – висаджують безпосередньо на лісових ділянках.
Лісівники зробили самі систему поливу сіянців джерельною водою. З давньої криниці, складеної з каміння, воду закачують у великий резервуар, звідки вже підігрітою поливають тендітні паростки майбутніх лісових дерев.
Окремо у Чудейському лісництві у 2015 році виділили експериментальну ділянку у 0,2 га для розведення незвичних для сторожинецьких лісів лісових культур та порід-екзотів. Доглядає за ними майстер лісу Степан Георгійович Мікайлу – син Георгія Костянтиновича.
«Туя гігантська, кипарисовик Лавсона, дугласія, сосна кримська добре почувають себе у нашому кліматі, – розповідає Борис Токарюк. – Хочемо вирощувати сосну жорстку, яка після пожежі може самовідновлюватись. Коли у середині 90-х років будували нову контору Чудейського лісництва, біля неї заклали дендропарк з сіянців, вирощених у наших розсадниках: дуб, липа, черешня, каштан, різні види сосни, модрина, дугласія, магнолія. Створили такий дендропарк для того, щоб показати, які види дерев можуть зростати на Буковині, зокрема у нашій місцевості».
Праліс зберігся завдяки лісівникам
Але є дерево, до якого у Чудейському лісництві ставляться з особливою пошаною та любов’ю.
«Модрину називають екзотичною породою, але ми маємо усі підстави вважати, що наша Сторожинецька земля – її природний ареал зростання», – розповідає Борис Ілліч Токарюк.
Підтвердження тому – праліс модрини європейської на території Чудейського лісництва. Унікальне насадження 200-літніх модрин на площі у гектар визнано ботанічною пам’яткою природи місцевого значення, яке має історичну, естетичну та науково-лісівничу цінність саме як зразок корінного типу лісу. Вікові модрини зростають у пралісі разом з грабом і буком, здіймаючи крону високо над усіма деревами на 50 метрів.
Матеріали лісовпорядкування, де вперше у 8 кварталі лісництва виділено цінний в усіх відношеннях модриновий ліс, датовані 1949 роком. За словами лісничого Бориса Токарюка, еталонні модрини уберегли від сокири для прийдешніх поколінь місцеві лісівники ще при Австро-Угорщині, яка за свого панування проводила масштабну промислову вирубку карпатських лісів. Тому модриновий праліс є ще й зразком високого професіоналізму у веденні лісівничої та лісогосподарської діяльності.
До того ж вікові дерева слугують природному поновленню цієї унікальної деревної породи. Справді, від них (а модрина має легке летюче насіння, що розлітається з шишок) насіялися довкруги цілі модринові ділянки.
Сторожинецький держлісгосп має на модриновий праліс охоронне зобов’язання. Дивиться за пралісом майстер лісу Григорій Миколайович Биндю.
«Мій тато був лісником на цьому обході, тому добре знаю ці ліси, з дитинства мріяв тут працювати. Дуже люблю свою роботу, на неї вчився у Сторожинецькому лісовому технікумі, – розповідає Григорій Миколайович. – До наших вікових модрин мало не щодня ідуть люди зміцнити здоров’я. Адже модрину здавна вважають помічною. Вона відновлює сили – і фізичні, і душевні».
Є ще у Чудейському лісництві заповідне урочище Мирів з ялицевим лісом. А у заповідному урочищі Рибне зростає цінне смереково-буково-ялицеве насадження, яке також чудейські лісівники взяли під свою охорону.
Наші ліси рідні для модрини
Активно висаджують модрину у Чудейському лісництві при доповненні лісових культур. Окремі дерева вже плодоносять. Але ще доводиться купувати насіння у інших лісгоспів, навіть у інших областях.
«Модрина добре приживається в наших лісах, стійка до спеки і посухи, дає велику енергію росту, формуючи двоярусні ліси завдяки світлолюбній кроні, яка не затіняє інші породи, а навпаки – захищає їх. Під нею добре росте бук, ялиця, – розповідає головний лісничий ДП «Сторожинецький лісгосп» Василь Романюк (на фото). – За якістю, а отже за ринковою ціною деревина модрини не поступається дубу. Загалом у лісфонді нашого держлісгоспу ми вже посадили окремих дерев модрини на більш ніж 500 гектарах і продовжуємо цю практику».
Сіянці модрини чудейські лісівники вирощують у теплицях лісництва. Цього року з ініціативи лісничого Бориса Токарюка вперше посадили насіння модрини в касетах (на фото), підготувавши спеціальну поживну ґрунтову суміш. Перед тим, як запровадити новий метод, Борис Ілліч переймав досвід у лісівників Прикарпаття, Хмельницької, Львівської, Тернопільської областей.
«Касети з розсадою хвойних та листяних культур одразу виносимо з теплиці на ділянки просто неба прямо з чорноземом, не псуючи кореневу систему, так виростають здорові сіянці», – розповідає Борис Токарюк.
На території розсадника окремі ділянки виділено під щепи модрини від плюсових дерев Вашківецького лісництва сусіднього Берегометського державного лісомисливського господарства.
У лісівники – зі шкільного класу
Допомагають лісівникам у посадці лісів, у роботі в теплицях і лісових розсадниках, а особливо у збиранні лісового насіння вихованці учнівського лісництва, що діє при Чудейській загальноосвітній школі №1. Принагідно зазначимо, що цій школі вже без малого 200 років. Старовинну будівлю з навчальними класами, спеціалізованими кабінетами дирекція навчального закладу, педагогічний колектив та учні утримують усіма силами у належному стані.
«Наше учнівське лісництво створене у 1970 році одним з перших в Україні. Багато наших учнів обрали професію лісівника, – розповідає директор школи Раду Еммануїлович Петрашеску. – Завдячуємо за допомогу та опіку Сторожинецькому лісгоспу і конкретно Чудейському лісництву, керівник якого Борис Ілліч Токарюк – наш викладач. Ми пишаємося, що викладали у нас також відомі зараз на Буковині лісівники – головний лісничий Сторожинецького лісгоспу Василь Костянтинович Романюк, провідний спеціаліст обласного управління лісового господарства Тарас Михайлович Собко. Завдяки їм, завдяки лісгоспу та його директору Ігорю Івановичу Беленчуку наше шкільне лісництво успішно працює, має хорошу матеріальну базу. Лісівники підтримують нас в усіх заходах, допомогли обладнати лісівничий кабінет, де розмістили гербарії, карту лісів Буковини, портрети відомих вчених лісової галузі, її заслужених працівників».
«Виростити ліси – це важка робота, відповідальна, але водночас і почесна, адже працюємо ми сьогодні заради завтрашнього дня і майбутніх поколінь», – зазначає лісничий Чудейського лісництва Борис Токарюк.
На фото: 1. Біля двохсотлітньої модрини майстер лісу Григорій Миколайович Биндю (зліва) та лісничий Чудейського лісництва Борис Токарюк.
2. Розсадник Чудейського лісництва.
3. Зустріч Бориса Ілліча Токарюка з керівниками Чудейської загальноосвітньої школи №1 – директором Раду Еммануїловичем Петрашеску та заступником директора, відповідальною за екологічну роботу Марією Григорівною Мікайлу.

 

 

 

Світлана ІСАЧЕНКО.