тел/факс (0372) 54-07-55


ЧЕРНІВЕЦЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ ЛІСОВОГО ТА МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


НОВИНИ ЛІСОВОГО ТА МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

12.03.2018

 

Не зів’яне смерекова краса

 

Як село після напруженого трудового дня йде на спочинок, Зіна Порчук поринає у спогади… Вже давно немає найрідніших людей – батька і мати, залишили тільки добру пам'ять. Часто докоряє собі, що мало уваги приділяла їм, рідко навідувалась до отчого дому, на рідну Кіцманщину, бо доля закинула далеко – у гірський Шепіт.
Вона мріяла про хорошу професію та щасливу долю. Пішла навчатися до Сторожинецького лісового технікуму. А як закінчила його, отримала направлення на тодішнє прославлене підприємство - Берегометський лісокомбінат. Приїде, бувало, у гості до батьків, та й розповідає матусі, як добре прийняли її гуцули, вчать усьому та допомагають.
З 1978 по 1995 роки працювала Зіна Порчук майстром лісових культур у Гірсько-Кутському лісництві.
- Як прийшлось садити дерева, - розповідає,- дуже переживала, та добрі очі і вправні руки тодішнього бригадира лісокультурниць Одосії Олексюк вселяли впевненість, що все вийде якнайкраще. - Дивилась я на могутні дерева і не могла уявити, коли ж то посаджені нашими руками сіянці так виростуть. Пам’ятаю, як з дівчатами - лісокультурницями бігали дивитися, чий сіянець прижився, як проростає і тягнеться до сонця. А тепер моїм смерічкам вже понад 25 років. Он які прекрасні ростуть…
Мудрими та необхідними були поради старших лісівників. Вже давно на пенсії тодішній лісничий Василь Купровський, що був для неї як батько хрещений, та його мудра наука і повчання запам’яталися на все життя і й понині стають у пригоді. Як і допомога досвідчених керівників лісництв Миколи Ковалюка та Василя Бегіна.
Йшли роки, удосконалювались та покращувались умови праці. Запримітивши старання молодого спеціаліста, довірили їй посаду помічника лісничого даного лісництва, де працює й понині. З перших же днів активно включилась у новий виробничий процес, бо довелось уже нові обов’язки виконувати, а іноді й керівника лісництва замінювати. Особливу увагу у своїй повсякденній праці приділяє дотриманню правил розробки лісосіки, відпуску деревини, безпечним умовам праці. Часто буває у розсаднику, де вирощуються сіянці основних деревних порід.
З приходом у лісництво Миколи Одотюка, робота колективу значно покращилась . Сумлінна праця керівника та підлеглих приносить успіхи: за рік в лісництві заготовляють до 11 тис. куб. м. деревини від рубок головного користування. Прикладом у роботі служать бригадир лісозаготівельної бригади Іван Жолован, його сини Павло та Андрій, які працюють відповідно вальником та розкряжувальником, тракторист Володимир Данелюк, майстер лісу Ілля Москалюк, майстер з лісозаготівлі Степан Бойко, лісокультурниця Марія Бучек, бухгалтер Василина Нестерюк.
- Мені легко працювати з нашим лісничим, - каже пані Зіна.- Він весела і привітна людина, грамотний спеціаліст. А що вже господар та організатор відмінний. Он яку красуню контору при його керівництві спорудили, а ще 2 каплички, одна з яких знаходиться у лісовому масиві і так як до нас часто навідуються відпочивальники, то й вони мають змогу помолитися у своїх потребах.
А ще як тут не згадати, що саме на лісових угіддях Гірсько-Кутського лісництва залюбки відпочивають вчорашні воїни АТО зі своїми сім’ями. Особливо їм подобається відпочинок в рекреаційному куточку “Водограй», що у урочищі «Борсуки», де можна купатися у гірському водоспаді.
Лісничий М. Одотюк постійно дбає про свій колектив. Не забуває про іменників, ювілярів, прагне створити добрий настрій усім працюючим, а коли необхідно, то й вчасно прийти на допомогу. А його помічник З. Порчук завжди готова бути поруч, щось підказати чи порадити. В неї чималий досвід роботи як профспілкового активіста, адже понад 17 років була незмінним головою цехкому. Робітники пам’ятають її організаторські здібності та готовність допомогти кожному. Вона завжди була й залишається душею колективу, своєю рідною, наче зросла ось тут, у Карпатах.
А ще наша славна трудівниця – господиня вправна, чудова дружина, мати і бабуся. Майже 40 років прожили у парі з Борисом, який все життя пропрацював водієм даного лісництва і добре розуміє нелегку щоденну працю своєї дружини та завжди готовий підставити своє могутнє плече. Вже давно стали дорослими діти син Олександр та дочка Лідія. Обоє закінчили Сторожинецький лісовий коледж, згодом отримали й вищу освіту. Олександр працює майстром лісу даного лісництва, а Лідія бухгалтером у Чернівецькій автошколі. Потішили діти батьків онучатами Яною та Володею, веселе щебетання яких часто заповнює будинок Порчуків.

 

Прес-служба Берегометського ДЛМГ.